Харчування дітей у школі - як не нашкодити?
Правильний, здоровий стиль життя необхідно виховувати із самого початку та систематично привчати себе зберігати отриманий при народженні потенціал.
У вас виникає бажання розібратись в українській системи шкільного дитячого харчування? Відразу, як і в будь-якого пересічного українця, складається перша думка — а що не так з дитячим харчування? Діти ж харчуються, не голодні та й не скаржаться. Що ще треба?
Але якщо зануритись у проблему, то вже ні для кого не буде секретом, що харчування школярів існує на недостатньому рівні. Причини різні: недостатність державних механізмів регулювання, відсутність задовільного грошового забезпечення, людський фактор, відсутність належної санітарії та гігієни тощо. Окрім того, українська законотворчість поставила ще одну перепону на шляху до налагодженої системи харчування дітей — тендерні процедури. Оскільки основним чинником, які визначають переможців тендера і, звісно, поставників їжі та інгредієнтів, є ціна, то й продукти використовуються відповідної якості. На жаль, усі ці процеси, а вірніше, їх недосконалість, відображаються на здоров’ї та життєвому тонусі наших школярів.
Харчування ж школярів потребує особливої уваги ще й тому, що сучасне навчання у школі потребує високого розумового та фізичного навантаження й супроводжується значними енерговитратами. За останніми даними ВООЗ, здоров’я дитини на 15 % залежить від організації медичної служби, на 25 % — від генетичних особливостей і на 60 % — від збалансованого харчування. Харчування дуже сильно впливає на все, що відбувається в житті та формуванні організму дитини. Це не тільки належний розвиток системи травлення, шлункового тракту, а й нервової, кістково-м‘язової системи та й узагалі всіх життєво важливих органів. Правильний раціон впливає на працездатність дитини, а відтак і на рівень засвоєння корисної інформації.
Усе, що написано вище, відомо всьому суспільству — і батькам дитини, і посадовцям державних органів, і фахівцям систем харчування, але проблема так і залишається вирішеною лише частково, а ось які наслідки можуть статись, важко й уявити.
Існуюча система харчування школярів недосконала й забагато втратила від колишньої системи, коли урахування фізіологічних і санітарних норм, раціони та режими харчування були відпрацьовані спеціально для виховання здорового та сильного майбутнього покоління. Скільки не відстежуй сучасне харчування у школі, так і не знайдете нові, підлаштовані під сучасну їжу та продукти системи харчування школярів. У багатьох українських школах так і користуються нормами харчування 80-х років минулого століття. А відтак виходить, що в середніх навчальних закладах існують їдальні та буфети, які мають можливість установлювати немаленьку комерційну надбавку й отримувати прибуток, і досі продаючи нашим школярам сухарики, чіпси, шкідливу газовану воду з ароматизаторами та інші небажані, некорисні, а іноді небезпечні продукти попри наказ Міністерства освіти і науки. Прибуток ставиться вище, ніж здоров’я майбутнього.
Крім сумнівної якості продуктів і купи малих і великих проблем із харчуванням на здоров’я школярів також впливають кілька сумісних із харчуванням чинників. Наприклад, необізнаність школярів із правилами дотримання особистої гігієни. Ой як не всі школярі перед придбанням хлібобулочних виробів, що продаються в буфеті, миють руки. Так само складається ситуація з миттям рук після відвідування туалету. А одноразове недотримання простіших правил гігієни може призвести до доволі серйозних захворювань.
Окремо можна висловитись про інтер’єри шкільних їдалень і вбиралень, де доволі серйозно не дотримуються правил гігієни, бо у шкільних убиральнях ще треба гарненько подумати — мити руки чи ні? Чи не нахватаєшся ще й чужих мікробів?
Необхідно також ураховувати важливість обстановки, в якій діти харчуються, адже їсти в їдальні, де застарілий посуд, брудні скатертини чи їх повна відсутність і облуплена шпаклівка, сильно не хочеться. Приміщення має бути оформлене так, щоби процес харчування дітей мав виховну й оздоровчу мету. Поодинокі випадки, коли школа збирається із силами та перетворює стандартну шкільну їдальню на затишне дитяче кафе з розмальованими у веселі кольори стінами, зручними столами та стільцями та ще й красивим посудом.
Для росту та забезпечення нормальної життєдіяльності організму серед інших факторів неабияке значення має режим харчування. Під режимом харчування слід розуміти дотримання помірності їжі, її різноманітності та прийняття.
Для травлення та засвоєння поживних речовин — джерел енергії — має бути чіткій розпорядок у прийманні їжі. Інтервали між прийняттям їжі — не меншими та не більшими, ніж 3–5 годин. Надмір їжі дуже шкідливий для формування дитячого організму, бо призводить до розвитку різних захворювань, а також знижує розумову діяльність дитини. Уже й фахівці не дають чіткої відповіді: що завдає більшої шкоди формуванню здорової нації — переїдання чи недоїдання наших дітей.
Звісно, що кожний продукт харчування має особливості, пов’язані з його хімічним складом. Рослинна їжа є переважно вуглеводною, але замало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не має їх. Найбільша кількість тваринного білка, так необхідного дитячому організму, міститься у м’ясі, рибі, яйцях. Багато білка містять різні молочні продукти. Особливо багато білків рослинного походження в бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя тощо). Вуглеводи дитина отримує, уживаючи хліб, крупи, картоплю й цукор.
Їжа дітей повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожний кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Так само й одноманітна їжа не може задовольнити потреби організму: йому потрібно збалансувати тваринну та рослинну їжу для необхідної оптимальної кількості білків, жирів і вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів. Чим різноманітніша їжа за складом, тим краще засвоюється вона організмом.
Організм, що росте, потребує щодня принаймні чотириразового харчування. Меню для дітей треба ретельно продумувати заздалегідь. А враховуючи їхні вікові особливості та потреби в харчуванні, навчитись правильно використовувати наявні продукти. Так, для збудження апетиту діти не потребують гострих приправ, таких як гірчиця, перець. Зате для них треба включати до меню квашену капусту, овочеві салати, вінегрети і т. ін., що завжди було притаманне українцям. Дуже корисні страви з молока, молочних продуктів і круп.
Обов’язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смакові якості їжі. Уживання тих самих страв із дня в день призводить до різкого зниження апетиту та зменшення виділення травних соків. Харчування дітей влітку та взимку має принципово відрізнятись. У зимовий період при низьких температурах організм дитини витрачає більше енергії для підтримання температурного балансу, тому їжа дитини в цей період повинна мати більшу енергетичну цінність. Улітку, навпаки, — рекомендується їжа, яка містить легкозасвоювані, необхідні для організму поживні речовини, оскільки й діяльність травних залоз у дітей у спеку різко знижується.
Про правильну організацію харчування школярів мусять дбати всі: сім’я та батьки, школа та вчителі. У школі має бути буфет, який забезпечує школярів гарячими сніданками. Щоб робота буфету була організована правильно, маємо складати меню гарячих сніданків на тиждень з урахуванням специфіки діяльності дітей, пори року, місцевих традицій тощо. Добре, коли на гарячий сніданок передбачаються дві, а на обід — три страви.
Важливим моментом у шкільному харчуванні є прищеплення гігієнічних навичок дітям у зв’язку з прийняттям їжі. Необхідною умовою для привчання дітей молодшого шкільного віку до культури поведінки за столом є приклад учителя. До необхідних навичок належать обов’язкове миття рук перед їжею, культура поведінки під час їжі.
Щодо сумних наслідків харчових отруєнь, які можуть статись у зв’язку з неякісним харчуванням. Харчові отруєння поділяються на дві групи — небактеріальні та бактеріальні.
Небактеріальні отруєння — це хімічні отруєння, що виникають унаслідок проникнення в організм різних шкідливих речовин. Такі отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстівні гриби, ягоди, плоди, а також у разі потрапляння в їжу отрутохімікатів та інших речовин, які можуть утворюватись унаслідок неправильного зберігання, а іноді і приготування їжі.
Бактеріальні отруєння виникають унаслідок споживання зіпсованих, неякісних продуктів, заражених гнійними бактеріями, стафілококами, які, розмножуючись у живильному середовищі, виділяють велику кількість отруйних речовин — токсинів. Особливо сильну отруту виділяє мікроб ботулізму, який міститься іноді в зіпсованих консервах. Бактеріальні отрути утворюються також у разі неправильного зберігання рибних страв, тортів, тістечок тощо.
У запобіганні харчовим отруєнням неабияка роль належить учителеві. Він зобов’язаний ознайомити учнів із причинами отруєнь і добитись того, щоб вони твердо засвоїли правило: не споживати несвіжу їжу. При перших ознаках отруєння вчитель повинен негайно викликати лікаря та зуміти надати до його прибуття першу допомогу потерпілому.
Ну що ж, тепер можна зробити підсумки, хоча вони й не занадто оптимістичні. Не можна сказати, що харчування дітей зовсім незадовільне, але проблема існує. Розумна дитина — прекрасно, але перш за все хай вона буде здоровою.
Баштанське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Миколаївській області
