УВАГА‼️ ТУЛЯРЕМІЯ‼️
За повідомленням ДУ «Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» на території Березнегуватської селищної ради в селі Висунськ зареєстровано випадок інфекційного захворювання на туляремію в чоловіка 50 річного віку. Туляремія досить рідкісне захворювання, але діагностувати буває важко через різноманітність та неспецифічність клінічних проявів і в даному випадку знадобилося місяць для встановлення вірного діагнозу. Тривалий і важкий перебіг хвороби та повільне одужання (ефективність лікування залежить від своєчасно встановленого діагнозу) та можлива подальша інвалідність роблять це захворювання особливо небезпечним.
Нагадуємо, туляремія – це гостра інфекційна хвороба тварин і людини. Патогенні мікроорганізми вражають насамперед лімфатичну систему і шкіру, селезінку. Характеризується утворенням множинних гранулематозно-некротичних вогнищ у різних органах, лихоманкою і загальною інтоксикацією.
Після перенесеного захворювання виробляється довічний імунітет.
Причини туляремії. Збудник туляремії — бактерія франсіселла (Francisella tularensis), або туляремійна паличка. Основне джерело інфекції для людини — гризуни (ондатри, щури, миші, ховрахи, зайці). Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники — після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш.
Деякі види комах розповсюджують патогенні мікроорганізми через укуси тварин. Крім того, джерелом інфекції може бути вода, забруднена бактеріями. У виробничих умовах можливе зараження і через дихальну систему. Передавання туляремії від людини до людини малоймовірне.
Шляхи передавання інфекції:
- контактний — унаслідок контакту з хворими гризунами або їхніми виділеннями;
- аліментарний — через уживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів;
- аерогенний (повітряно-пиловий) — під час обробки інфікованих зернових продуктів, фуражу;
- трансмісивний — інокуляція збудника комахами (іксодові та гамазові кліщі, ґедзі, комарі, блохи).
Симптоми туляремії. Інкубаційний період триває від 1 до 30 днів (найчастіше 3–7 днів). Захворювання починається гостро: температура тіла швидко підвищується до 38–40 °С, виникає озноб.
Ознаки туляремії:
- збільшення лімфовузлів (пахових або шийних);
- сильний головний біль;
- загальна слабкість;
- запаморочення, порушення свідомості;
- біль у м’язах;
- нудота;
- блювання;
- почервоніння обличчя та очей;
- висип, який на 8–12-й день хвороби лущиться та може призвести до пігментації шкіри.
Без лікування хвороба триває довго, супроводжується лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів і розвитком ускладнень, небезпечних для життя людини, зокрема, артриту, менінгіту, енцефаліту, пневмонії та інфекційно-токсичного шоку.
Лікування туляремії. Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. Пацієнтам призначають антибактеріальну терапію. У жодному разі не займайтеся самолікуванням!
Профілактика туляремії. Основним заходом боротьби з туляремієюї є знищення переносника і резервуара збудника — гризунів. Також важливим є попередження передачі збудника від джерел інфекції до людей. Для запобігання контактних заражень у несприятливих щодо туляремії районах під час оброблення тушок тварин (найчастіше зайців, кролів) необхідно користуватися захисним одягом, що дезінфікується. Тушки гризунів після зняття шкурок закопують і заливають дезінфекційним розчином. Категорично заборонено скидати тушки гризунів у водойми чи годувати ними інших тварин. Для попередження водяних заражень слід заборонити купання у водоймах, якщо вони знаходяться в неблагополучних районах. Воду можна вживати тільки після кип’ятіння. Дітям забороняється доглядати чи грати з хворими або мертвими кролями та іншими гризунами. При роботі з хворими кролями необхідно надягати гумові рукавички. М’ясо таких тварин краще взагалі не використовувати в їжу. Складним завданням є попередження передачі туляремії через комах-кровососів. Тварин необхідно розміщувати тільки в стійбищах для попередження укусів кліщів. Слід проводити заходи щодо знищення комах (комарів, москітів тощо), особливо в містах. Відкриті частини тіла доцільно змащувати речовинами, які відлякують комах, вікна і двері закривати сітками, смугами. Під час роботи в польових умовах необхідно користуватися захисним одягом, періодично оглядати один одного з метою пошуку кліщів. Передача туляремії з пилом можлива під час обробки зараженого зерна, сіна. З метою профілактики сіно і солому варто перевозити з поля тільки після ретельного перетрушування з одночасним знищенням виявлених гризунів. Працювати з підозрілими на зараження туляремією скиртами соломи, стогами сіна необхідно у захисному одязі, окулярах, з респіратором. Невикористану в господарстві солому, бадилля, сіно спалювати. Сховища зерна повинні бути недоступні для тварин-гризунів.
В природних вогнищах туляремії необхідно планово та систематично знищувати гризунів (проводити суцільну дератизацію з подальшим збором трупів тварин). Тож, як бачимо самі елементарні правила допоможуть захистити себе та свою родину від особливо небезпечної інфекції, що є поруч з нами. Будьте обережні, бережіть своє здоров’я та здоров’я близьких вам людей!
Баштанське районне управління Головного
управління Держпродспоживслужби
в Миколаївській області
