Як попередити виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей
Життя та здоров'я людини тісно пов'язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які потім без очищення споживає населення. Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я людини. З ним безпосередньо пов'язане захворювання – водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до 3-х років, летальні випадки від якої реєструються все частіше.
Згідно зі статистичними даними, 75% сільського населення України вживає воду з децентралізованих джерел водопостачання, а саме із громадських та індивідуальних, розташованих на територіях приватних садиб, колодязів (трубчастих або шахтних).
Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.
Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.
Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.
Фактором передачі вищезазначеного захворювання може бути овочевий сік, молочна суміш, що готуються на воді, забрудненій нітратами.
Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.
Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Для колодязів на території приватних домоволодінь, враховуючи невелику площу земельних ділянок, часто неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові купи, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров'я дитячого і дорослого населення.
Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:
- не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану питну воду;
- дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення лабораторного дослідження на відповідність вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;
- територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
- з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;
- за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.
Дотримання цих правил мінімізує негативний вплив нітратів на здоров’я дітей та населення. Пам’ятайте, чиста вода – це запорука нашого здоров’я! Будьте впевнені у якості питної води, яку ви споживаєте.
Баштанське районне управління ГУ
ДПСС в Миколаївській області.
