Безпека бджіл-відповідальність і аграріїв і пасічників
Збільшення посівних площ соняшнику, ріпаку призвело до частішого застосування інсектицидів в посівах. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гострішою стає проблема пасічників охорони і захисту бджіл від отруєнь пестицидами, або хімічного токсикозу.
Хімічний токсикоз–не інфекційна хвороба, це наслідок отруєння пестицидами. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, не вбивають бджіл, а роблять їх менш стійкими до несприятливих факторів навколишнього середовища. Отруєння виникає в результаті порушень правил застосування пестицидів і санітарних вимог при обробці рослин пестицидами, а саме: відсутністю інформації для бджолярів про час, місце, характер хімічних обробок, проведення обробок пестицидами у денний час в період масового льоту бджіл, обробітку сільськогосподарських рослин і садів у фазу цвітіння.
Аграрії, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані:
- не пізніше ніж за три доби до початку робіт, через засоби масової інформації попередили про це бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблених площ;
- повідомити дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Обробка сільськогосподарських культур повинна здійснюватися виключно препаратами, офіційно дозволеними в переліку пестицидів та агрохімікатів в Україні.
У свою чергу, після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляру необхідно на період обробки вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати виліт бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Відповідальність за безпеку бджіл несуть:
Відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у територіальній громаді. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування.
Заходи запобігання отруєнню бджіл
Саме завдяки своєчасному оповіщенню (попередженню) бджолярі можуть отримувати інформацію щодо обробки полів пестицидами, щоб вжити заходів і уникнути контактів бджіл з отруйними речовинами. Адже ніхто не труїть бджіл навмисно. Агровиробники чи фермери можуть не повідомити бджолярів про час обприскування і внесення хімікатів, і при тому взагалі не знати про те, що десь поруч розташована пасіка.
З іншого боку, саме дбайливі аграрії знають, що запилення рослин бджолами або джмелями веде до суттєвого збільшення урожаю будь-якої культури, польової чи садової. Тож труїти бджіл – це те саме, що бити себе самого по кишені, зменшувати майбутні врожаї.
Якщо аграрії застосовують гербіциди від бур’янів та фунгіциди від хвороб рослин слабкого ступеня ризику – це менше ризиковано, але правил санітарних зон треба дотримуватися. А от при застосуванні інсектицидів від шкідників – необхідно завчасно обов’язково повідомляти. Саме інсектициди найбільш шкідливі для життєдіяльності бджіл.
Поблизу населених пунктів повинні, в першу чергу, застосовуватися малотоксичні та малолеткі пестициди. Зона санітарного розриву повинна складати при шланговому обприскуванні не менше 300 м, вентиляторному – 600 м, авіаційному – 1000 м (з урахуванням напрямку вітру).
При сучасному рівні хімізації сільськогосподарського виробництва, в умовах значного збільшення кількості і розширення асортименту пестицидів охорона навколишнього середовища від забруднення має надзвичайно важливе значення і потребує встановлення суворих регламентів і чітко організовує системи контролю за їх дотриманням.
Обробітки проводити необхідно вранці й вечірні пізні години. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
Обробка хімічними речовинами медоносних культур під час їх цвітіння неприпустима. У разі крайньої необхідності використовувати найменш токсичні пестициди або біопрепарати.
При плануванні сівозмін у господарствах окремі великі масиви культур, що потребують багатократних обробок, рекомендуємо розташовувати на відстані 1 км від населених пунктів.
Щоб зберегти здоров’я людей поблизу населених пунктів, доцільно планувати посадку культур із малими площами і тих, що не потребують багатократних хімічних обробок протягом сезону, а проводити, при можливості, механічні обробітки.
При застосуванні пестицидів у середині населених пунктів або міста для забезпечення санітарної охорони повітряного середовища необхідно керуватися визначеними правилами.
Тільки спільними зусиллями збережемо довкілля, корисних бджіл і здоров’я населення.
Березнегуватська селищна рада
