Про протруєння насіння …
Протруєння насіння є ефективним заходом для захисту рослин від сажкових хвороб та інших захворювань, що передаються через насіння та ґрунт. Вчасне та якісне протруєння забезпечує отримання здорових сходів.
Протруєння насіння здатне скоротити втрату врожаю від 50 до 65%. При виборі препарату для протруювання насіння необхідно враховувати прогноз ураження хворобами та шкідниками, сортові особливості, погодні умови.
Фунгіцидні протруйники захищають від хвороб, які викликають гриби і бактерії (кореневі гнилі, сажка, снігова пліснява).
Інсектицидні — від шкідників, які пошкоджують насіння, сходи, знищують коріння культур (цикадки, злакові мухи, хлібна жужелиця, совка).
Інсектофунгіцидні об’єднують у собі властивості інсектицидних і фунгіцидних протруйників.
- Вибір протруйника:
Враховуйте спектр дії препарату, попередник, обробіток ґрунту та аналіз насіння.
- Метод протруювання:
Сухе, напівсухе, мокре або протруювання зі зволоженням.
- Якість протруювання:
Важливо дотримуватися рекомендованих доз препарату, готувати робочий розчин препарату повністю за дотриманням «рецепту» від фірми-виробника, (температура води, кількість препарату на тону …)
,забезпечити рівномірний розподіл та високий рівень прилипання.
- Терміни протруювання:
Варто зазначити, що протруювати слід лише ту кількість матеріалу, яка потрібна для сівби. При необхідності короткочасного зберігання протруєне насіння повинне знаходитися у мішках зі щільної тканини в окремих складах для посівного матеріалу
Контактні протруйники можна використовувати за кілька тижнів до сівби, системні - за день або в день сівби.
Важливо пам'ятати:
- Використовуйте протруйники, зареєстровані в Україні.
- Дотримуйтесь інструкцій виробника.
- Проводьте обстеження посівів та вчасно вживайте захисні заходи.
Використання для вирощування стійких сортів, якісного насіння, дотримання сівозміни та технології вирощування, є запорукою отримання добрих врожаїв.
До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Сажкові хвороби зернових культур
Серед багаточисельних хвороб зернових культур, сажкові хвороби є найбільш шкідливими. Вони спричиняють прямі втрати врожаю і проявляють опосередкований негативний вплив на ріст, розвиток і продуктивність рослин (зменшення довжини колоса, кількості зерен у колосі, схожості та маси зерна). При сильному ураженні зерна погіршуються його товарні, хлібопекарські і біохімічні показники якості (борошно темніє, зерно має неприємний запах, зменшується вміст цукру, крохмалю, тощо ,,) Потенційні втрати зерна від сажкових хвороб можуть становити до 45 %.
На посівах зернових культур зустрічаються кілька видів сажок: тверда, карликова, летюча, індійська, стеблова, пухирчаста, тощо.
Симптоми ураження помітні на початку молочної стиглості, а саме: колос дещо сплющений, інтенсивно зелений із синім відтінком, колоски неприродньо розпушені. В зернівках замість зерна утворюються мішечки з теліоспорами гриба. На ячмені всі органи ураженого колосу перетворюються на чорну спорову масу. Теліоспори округлі 14-25 х 13-21 мкм, світло або темно коричневі.
Карликова сажка (Telletia controversa Kuehn.) уражує пшеницю. За зовнішніми ознаками схожа з твердою сажкою. У хворих рослин виявляються симптоми карликовості, рослини дуже кущаться, утворюючи до 30 стебел і більше. Довжина таких стебел, як правило, в 2-4 рази менша ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, ніж при зараженні твердою сажкою, а колоскові луски розсунуті так, що колосся виглядає пір'ястим. У колосі замість зерна утворюються дрібні сажкові мішечки з заокругленим верхнім конусом і маленьким відростком. Теліоспори темно-коричневі, кулястої форми, 19-27 мкм в діаметрі, зберігають життєздатність до 9 років.
Індійська сажка (Tilletia indica Mirta) уражує пшеницю, тритикале, жито. Симптоми захворювання найчастіше проявляються у період цвітіння. Характерними ознаками ураження є часткове перетворення насіння в чорну спорову масу теліоспор, які мають запах гнилої риби. Уражаються лише 1-5 колосків у колосі. Часто спостерігається руйнування зародкової частини або борозенки зернівки. Зрілі теліоспори мають червонувато-коричневий або темно-коричневий колір, кулясті чи овальні, з товстою сітчастою оболонкою, обмеженою тонкою безбарвною мембраною, 22-55 мкм в діаметрі. Ураження спостерігається тільки після виходу колоса із пазухи листка.
Стеблова сажка – збудником на пшениці є базидіальні гриби Urocystis tritici; житі – Urocystis occulta (Wallr.). Проявляється хвороба на стеблах, листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг довжиною в кілька сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошується. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин.
