A A A K K K
для людей із порушенням зору
Березнегуватська громада
Миколаївська область, Баштанський район

Інфекційні захворювання під час війни

Дата: 25.08.2022 15:35
Кількість переглядів: 280

Війна сама по собі схожа на епідемію, адже несе смерть і лихо. Але війна та епідемія пов’язані не тільки метафорично. Воєнні дії завжди збільшують ризики спалахів інфекційних хвороб, як-от холери, дифтерії, грипу.

Є декілька причин, з яких під час війни стаються спалахи інфекційних хвороб.

По-перше, під час війни порушується логістика доставки вакцин і доступ до них. Наразі вкрай складно довезти вакцини в прифронтові зони, тому що є ризик ураження, мости й дороги зруйновані, а персонал у дефіциті й мобілізований для вирішення інших проблем. Через це значно ускладнюється профілактика вакцинокерованих інфекцій. 

Друга причина- це колосальна внутрішня міграція. Люди поїхали в місця тимчасового перебування, де живуть великими групами. Крім того, варто згадати, як виглядали евакуаційні поїзди: люди сиділи на підлозі, на верхніх полицях, всюди. Звичайно, такі скупчення сприяють поширенню збудників інфекцій.

Третя причина – це зміни в побуті. Насамперед йдеться про відсутність водопостачання, через що люди вимушені вживати воду, що може бути забруднена. Це може призводити до поширення холери чи черевного тифу. Також не варто забувати, що стрес і недоїдання ослаблюють наш імунітет. Складно сказати, наскільки, але під час стресових ситуацій сприйнятливість до інфекцій зростає.

Отже,  під час війни порушується контроль за інфекціями, а також виникають зручніші умови для поширення хвороб. Саме тому сьогодні збільшився ризик захворіти на холеру, дифтерію, черевний тиф тощо.

Поговоримо детальніше  про інфекційні   захворювання.

 

Холера

Холера – це гостре інфекційне захворювання. Його збудником є бактерія Vibrio cholerae, що потрапляє в організм через забруднену воду або харчові продукти, а також коли людина купається у відкритих водоймах. Передається від людини до людини фекально-оральним шляхом.

 

Симптоми холери:

– Діарея (частота та рясність залежить від тяжкості: що тяжчий перебіг, то більш рясні випорожнення).

– Блювота.

– Судоми (у тяжких випадках, через втрату рідини).

– Слабкість.

 

В Україні раніше фіксувалися випадки холери в 1990-х та 2000-х роках у Донецькій і Миколаївській областях, а також в Автономній Республіці Крим. Збудник холери виявляли в басейнах Чорного та Азовського морів, тому в прилеглих областях час від часу виникали випадки зараження.  

 

Ми не маємо вакцини від холери, тому ризики поширення цього захворювання збільшуються. В умовах відсутності водопостачання чи можливості вживати чисту воду є ризики для появи випадків холери та її швидкого поширення. 

 

Без лабораторних тестів холеру майже неможливо відрізнити від харчового отруєння. Зневоднення – головна небезпека холери. За тяжкого перебігу людина страждає від рясної діареї – наче вода виливається з прямої кишки. Втрата рідини та мікроелементів призводить до згущення крові й судом. Тому основний метод лікування холери полягає в постійній регідратації – відновленні втраченої рідини. Крім того, використовується антибактеріальна терапія. 

 

Якщо людина спостерігає у себе симптоми кишкової інфекції, але не має доступу до медичної допомоги, універсальною порадою буде поповнення запасів рідини. Необхідно подбати про доступ до чистої або ж кип’яченої води для хворого. Також пам’ятайте, що разом із рідиною ми втрачаємо електроліти, що може призводити до судом і навіть зупинки серця. Тому треба використовувати спеціальні розчини, які продаються в аптеках. Якщо немає можливості купити такий розчин, можна розвести одну чайну ложку солі та дві столові ложки цукру на літр кип’яченої води й регулярно пити. 

Дифтерія

Дифтерія – інфекційне захворювання, збудником якого є дифтерійна паличка. Потрапивши в організм людини повітряно-краплинним шляхом, дифтерійна паличка починає виділяти токсин. Дифтерійний токсин має надзвичайно потужну дію (поступається лише ботулотоксину та правцевому токсину), вражає слизові оболонки дихальних шляхів, серце та нервову систему, що може призводити до смерті пацієнта.  

 

Симптоми дифтерії:

– Біль у горлі та помірне підвищення температури.

– Набряк піднебінних мигдалин.

– Сірий наліт на мигдалинах з поширенням за їх межі.

– Можлива осиплість голосу.

Симптоми дифтерії, як і інших захворювань, що супроводжуються болем у горлі, традиційно називають словом «ангіна». Втім дифтерія – це окреме захворювання, здатне спричиняти важкі наслідки. Невакцинована людина, найімовірніше, матиме важкий перебіг хвороби, який без медичної допомоги може призводити до ускладнень і смерті. В Україні з 2010 по 2018 роки було зафіксовано 56 випадків дифтерії у різних областях – від Луганської до Закарпатської. Збудник досить швидко передається від людини до людини при тісному контакті між людьми, наприклад, в евакуаційному транспорті, де перебуває багато людей. 

 

Вакцинація залишається найкращим способом попередити важкий перебіг захворювання. У мирному житті ревакцинація проти дифтерії проводиться кожні 10 років. Якщо ви приєдналися до тероборони, варто розглянути ревакцинацію раніше. У ЗСУ більш напрацьована система регулярної ревакцинації, тоді як до ТРО можуть вступити люди, які не стикаються з системною ревакцинацією у звичайному житті.

Правець

 

Правець – це захворювання, збудником якого є бактерія Clostridium tetani, що дуже стійка в зовнішньому середовищі через здатність утворювати спори. Ці спори присутні у кишківнику всіх травоїдних тварин, зокрема корів. Якщо спори правцю потраплять до нас у кишківник, вони не викликають проблем. Але при потраплянні у рану і за відсутності повітря, вони починають виділяти токсин, який призводить до ураження нервової системи, важких симптомів і смерті.

 

Симптоми правця:

– Судоми, стиснення щелеп («тризм»).

– Порушення дихання.

– Параліч.

Збудник правця може потрапити в організм під час будь-якого поранення: укусу тварини, вибуху, травми, порізу, наступили на цвях тощо. Під час воєнних дій збільшується ризик отримати кульове або осколкове поранення, а разом із тим – захворіти на правець. Але найнебезпечнішими є незначні поранення, як-от подряпини чи маленькі рани, з якими люди зазвичай не звертаються до лікарні, а отже не отримують екстрену протиправцеву профілактику. 

Спори збудника правцю надзвичайно стійкі в зовнішньому середовищі.. Тому навіть якщо ви обробили рану антисептиком, спорам це не зашкодить. 

Правець не спричиняє епідемій або спалахів, але призводить до вкрай важких наслідків. Єдиний надійний спосіб вберегтися від них – вакцинуватися. Вакцинація від правця проводиться так само, як і від дифтерії, раз на 10 років. Для військовослужбовців, які отримували вакцину понад 5 років тому, варто розглянути ревакцинацію. Невакцинована людина, що заразилась правцем, має 50% шансів вижити за умови невідкладної госпіталізації. У цьому випадку хворі можуть провести в реанімації близько місяця та мати відповідні наслідки у майбутньому. Без медичної допомоги та вакцинації шансів вижити після розвитку правця майже немає.

Сказ

Сказ – інфекційне захворювання тварин і людей, збудником якого є вірус, що уражає центральну нервову систему. Найчастіше вірус сказу передається від тварини до людини через укус. Коли в організм людини потрапляє вірус сказу, спочатку симптоми видаються незначними. Здебільшого це підвищення температури та поколювання чи інші неприємні відчуття в місці укусу. Протягом наступних тижнів чи місяців розвиваються більш серйозні симптоми.

Симптоми сказу:

– Підвищена чутливість до світла, гідрофобія (боязнь води).

– Судоми.

– Галюцинації, агресивна поведінка.

– Параліч. 

Під час воєнних дій ризик зараження сказом зростає через те, що в населених пунктах з’являється більше тварин. Це дикі тварини, що тікають від війни та заходять у міста в пошуках їжі. Також це свійські безпритульні тварини, як-от собаки, які могли контактувати з дикими тваринами та заразитися від них. 

 

Вакцинація від сказу не входить до календаря щеплень, вона частіше проводиться одразу після укусу та запобігає розвитку хвороби у 99% випадків. Якщо вас укусила дика тварина або безпритульний собака чи кіт, необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Без своєчасного введення вакцини сказ призводить до смерті. 

Черевний тиф

Черевний тиф – гостра інфекційна хвороба, що передається фекально-оральним шляхом. Збудником є сальмонела черевного тифу. Найчастіше бактерія тифу потрапляє в організм внаслідок вживання забрудненої води або продуктів, що не пройшли термічну обробку. Також заразитися можна під час купання у забруднених водоймах. Спалахи тифу можуть спостерігатися в різних країнах, проте найчастіше вони притаманні територіям, де є проблеми з водопостачанням і каналізацією, як-от країнам Південної Азії. 

 

Симптоми черевного тифу:

– Лихоманка.

– Діарея.

– Сплутаність свідомості, марення.

Як і у випадку з холерою, ризик захворіти на черевний тиф під час війни збільшується через відсутність водопостачання, вживання брудних продуктів і води. До початку активних воєнних дій в Україні час від часу фіксувались випадки черевного тифу. Також ми мали певні групи населення, які підлягали обов’язковій вакцинації від черевного тифу. Це, наприклад, військові, що перебувають у миротворчому контингенті в Субсахарській Африці. Також обов’язкову вакцинацію мали проходити працівники водоканалів або ті, хто їде у країни, де існує високий ризик захворіти на черевний тиф. Тож в Україні є вакцина від черевного тифу, але вона розрахована на обмежену кількість людей і може виявитися в недостатній кількості для стримування спалаху в зонах гуманітарної катастрофи.

 

Гепатит В

Гепатит В – інфекційне захворювання, збудником якого є вірус, що вражає печінку. Гепатит В має гостру та хронічну стадію. Хронічний гепатит часто призводить до цирозу та раку печінки. Хронічний гепатит розвивається у 5% дорослих і 95% немовлят, які перенесли гострий гепатит В. 

 

Симптоми гепатиту В:

– Пожовтіння шкіри, слизових оболонок та склер.

– Потемніння сечі.

– Нудота та блювання.

 

Дорослі люди найчастіше заражаються гепатитом В статевим шляхом або через кров. Під час воєнних дій підвищується ризик опинитися поруч із людиною, що отримала поранення, має кровотечу та потребує допомоги. Якщо ця людина хвора на гепатит В, існує великий ризик зараження, якщо її кров потрапить на вашу незахищену медичними рукавичками шкіру. Також вірус гепатиту В передається через переливання донорської крові. 

 

Вакцинація – найбільш ефективна профілактика захворювання на гепатит В.

 В Україні є достатня кількість необхідної вакцини для дітей. Після проходження вакцинації захист від хвороби зберігається на все життя. 

Covid-19

Не забуваймо й про коронавірус, який нікуди не зник. Наразі МОЗ не публікує статистику хворих, адже будь-які статистичні дані може використовувати ворог як для пропаганди, так і для розуміння наших слабких сторін. Проте на сьогодні в Україні далі фіксують важкі випадки захворювання на коронавірус і смерті від ускладнень. Таких випадків стає менше, адже пандемія сповільнюється. Втім не забудьте зробити бустерну дозу вакцинації, якщо маєте доступ до амбулаторії. 

Багато хто не зовсім правильно розуміє вплив інфекційних хвороб на боєздатність армії. На війні військові також  гинуть від інфекцій, йдеться не стільки про грип чи дифтерію, скільки про раневі інфекції. Це ті інфекції, які потрапляють в організм через забруднення ран. Раневі інфекції справді становлять велику загрозу для життя людей.Тому вакцинація від вже згаданих дифтерії, правця та коронавірусу також є важливою для військових.

Захистіть дітей та нас самих від смертельних хвороб, оскільки  — це наш внесок у перемогу та майбутнє.

Слава Україні! Все буде Україна!

Снігурівське управління ГУДПСС в

Миколаївській області   

(смт Березнегувате)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано